Бувають же люди
Ну піздєц. Попросила мене людина пробити певну інформацію. Все просто: я маю доступ до людей, вона - ні. Людина ця, здавалось би, порядна, неодноразово мені допомагала, тому я й згодився допомогти. Інфа безобідна, але дещо секретна, так що надав я її з однією умовою: мене як інформатора не видавати. Угу. Людина, скориставшись інформацією, безцеремонно мене видає. Хоч скрізь землю провались. Я її питаю, якого ж хуя вона це зробила, а воно мені: "Та шо тут такого? Нічого ж страшного..." Страшного й справді нічого, але, блядь, неприємно...
|
